Загрустила плакса-Осень
Дождь на землю пролила.
Что ж, у Осени, наверно,
Очень грустные дела...
Темной тучей, как ладошкой,
Ветер солнышко закрыл,
Но и в этот день дождливый
Бог меня благословил!
Не меняется погода
В моем сердце никогда,
Здесь в любое время года
Божья чудная Весна!
Рассердилась не на шутку,
Эта белая Зима!
Щиплет больно детям щеки,
Все дорожки замела!
Ветер речку заморозил
Город снегом завалил,
Но и в этот день холодный
Бог меня благословил!
Не меняется погода
В моем сердце никогда,
Здесь в любое время года
Божья чудная Весна!
Нет у Лета настроения,
Без тенёчка, без воды
Засыхают на полянках
И деревья, и цветы!
Все обжег горячий лучик,
Жарким зноем уморил,
Но и в этом жарком лете
Бог меня благословил!
Не меняется погода
В моем сердце никогда,
Здесь в любое время года
Божья чудная Весна!
Все растет и расцветает,
Ручеёк журчит Живой,
Семя Божье созревает
И Господь всегда со мной :)
Комментарий автора: Произведение рекомендовано для детей дошкольного и младшего школьного возраста
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Проза : Ясени - Мучинский Николай Це моє найперше оповідання. Викладена в нему історія реальна. Її розповів мені одного разу, коли приїзжав на курси підвищення кваліфікації в наш педуніверситет, мій рідний брат, він працював на той час учителем однієї з сільських десятирічок. В цей день брат заночував у мене. Сімя моя на той час була в селі і ми мали змогу майже цілу ніч розмовляти. Реальний Микола якийсь час був його учнем. Запитання в брата, до мене, після розповіді цієї трагічної історії, було таке: "Скажи мені чому так сталось? Я напевне не знаю в своєму житті людини, яка б більше за Миколу любили Бога і ось такий результат. Миколи нестало, така страшна смерть, і в ще досить в молодому віці.Чому такі хороші люди, які до того ще й люблять Бога - гинуть, а всяка погань процвітає? Ви можете догадуватись, що я йому відповів. Та коли він пішов вранці на заняття, я взяв ручку і написав цю історію.
Можливо її потрібно було б тепер підправити. Та я не хотів, а оце недавно, перечитав її знову і добавив в кінці буквально чотири рядочки. Не знаю чи в Миколи були сини, та знаю в Господа вони точно є.