Любимая моя страна — нет на земле такой!
Ей Библия посвящена, там жил Спаситель мой!
Её отдал Отец Небес народу Своему,
Чтобы Израиль освещал народов мира тьму,
Чтоб истину он всем открыл о Боге и Творце
И идолов разрушил власть, и в царском был венце…
Но не пошёл Его народ по Божиим путям,
И был наказан и побит, рассеян по землям.
Но время снова настаёт… Бог собирает вновь
Рассеянный Его народ, ведь Бог — Он есть любовь.
Свершится всё, что Бог предрёк — уже цветёт земля…
Погибнет зло… Придёт Господь, как Царь Израиля!
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Все пройде... - Cветлана Касянчик Цей вірш присвячений моїй дорогій сесричці, Вірі, якій довелося пережити великі труднощі, з яких вона ще й зараз до кінця не вибралась. Але вона живе надією (як і всі ми). 6 червня, 2007 року, по дорозі з Київського аеропорту в Нововолинськ, місто її дитинства, вона і її друзі попали в автокатастрофу. Вона і двоє її друзів їхали з США в гості. Їх зустрічати виїхали друзі і родичі. У тій катастрофі загинуло 6-ро людей, троє з загиблих були її дуже близькі друзі. З трьох, що їхали з Америки, залишилася живою тільки вона одна, зранена, з поломаними кістками. До цього дня вона знаходиться в Україні, де проходить лікування. Сьогодні в неї День народження. Ми, її родина, і друзі щиро вітаємо Вірочку з цим днем і щиро бажаємо їй повного одужання і багато щастя.
